Герої України: повар з Дніпра розповів про свій головний інгредієнт на полі бою


Завершується сімдесят сьома доба героїчного протистояння Українського народу російському воєнному вторгненню. Ворог, застоссовуючи зброю намагається заволодіти нашими землями. Та відбивають атаки захисники і серед них оборонець Рубіжного з позивним “Бельгієць” із Національної гвардії України.

Редакція 056 знайомить ближче з героями, яких має знати країна.

29-річний гвардієць Віталій “Бельгієць” на захисті країни з перших днів російської агресії.

Він завершує лікування в одному з медзакладів. Потрапив він туди, коли під час артилерійського обстрілу отримав міновибухову акубаротравму, через яку втратив 40% слуху, який може відновитися. Також він отримав отруєння невідомою речовиною, ймовірно парами азотної кислоти.

Це сталося, коли відбивали атаку ворогів. Був мінометний обстріл одна бомба впала неподалік і у нього почалася контузія.

До цього він не отримував травм. Його рота клала рашистів “пачками”. Та росіяни встигли перегрупируватися і завдали сильного удару.

“Командир у них грамотний з’явився, тактика і манера бою в них інша стала, боєкомплекти підвезли. Почали прицільніше бити.

Тільки тому що вони були на “залізі”. Було б на той момент більше бойової техніки, ми б їх відкинули і дійшли до кінця”, – сказав він.

Та вже зараз Віталій відчуває себе добре. Піднявся на ноги швидко і повний ентузіазму захищати Україну далі, та цього разу з висококаліберною зброєю.

“Ідемо далі. Який сенс сидіти плакати, вганяти себе в депресію, від якої ще гірше стає”, – поділився захисник.

Боронити Україну він вважає воєнним боргом, хоча в армії не вийшло послужити. Не захотіли брати туди.

“Я хотів туди піти, а мене не взяли, сказали “Ти глупий, не потрібно тобі йти в армію”, – зазначив Віталій.

Та після повномасштабного російського вторгнення він побув два дні вдома, а потім вирішив діяти. Пішов в добровольчий батальйон.

“А що сидіти вдома ховатися. Страшно. Всім страшно. Страх це нормально. Це людський фактор. І той, що каже не страшно. Той дуже сильно помиляється

Та ніхто не хотів війни. Я мав на роботу вийти, поїхати в Юрмалу. Відомий шеф-кухар зробив документи, мав в понеділок їхати забирати запрошення з пачкою документів”, – розповів Бельгієць.

Хлопець кинув улюблену справу, якою займався з 14 років, відклав кар’єру і поїхав на захист батьківщини.

“Перші три дні було дуже страшно. Ми не знали, де ми, ми в якомусь підвалі, сидимо чогось чекаємо, десь щось стріляє. Ну а потім подивилися як це, нам розповіли де що, де вороги, хто заходить.

Друзів багато з’явилось. Тільки находячись в цьому воєнному братстві ти розумієш, що побратим – це на все життя.

Я пам’ятаю, як ми забралися в наметі вперше. Всі один до одного придивляються. А потім уже після бойових дій розумієш хто є хто. Кожен проявив себе настільки зміг.

Перші дні коли вийшли на позиції ми переживали, щоб хтось не збожеволів, хтось не почав в свого стріляти. Тут потрібна підтримка, спілкування, хоч якесь бадьоре слово скрізь звук куль.

І коли ти там знаходишся, ти за себе взагалі не переживаєш. Ти думаєш – позаду стоїть товариш, який за тобою постійно дивиться. Тут він на тебе розраховує і ти на нього, – розповів він.

Герої України: повар з Дніпра розповів про свій головний інгредієнт на полі боюГерої України: повар з Дніпра розповів про свій головний інгредієнт на полі боюГерої України: повар з Дніпра розповів про свій головний інгредієнт на полі боюГерої України: повар з Дніпра розповів про свій головний інгредієнт на полі боюГерої України: повар з Дніпра розповів про свій головний інгредієнт на полі боюГерої України: повар з Дніпра розповів про свій головний інгредієнт на полі боюГерої України: повар з Дніпра розповів про свій головний інгредієнт на полі бою

Бійці також проявляють не аби яку винахідливість в бою. Щоб обхитрити ворога вони вигадують різні “рецепти”.

“У нас була задача зайняти оборонні позиції і ми діяли ефектом присутності. Орки думали, що нас там дуже багато. Просто дуже швидко рухались, вони дивляться там купа, там купа. А насправді було не так багато нас.

Каску виставляв з окопу, а вони думають, що то людина. Так можна вичислити звідки стріляють, – розповів Віталій.

Він вірить в перемогу і після недовгої реабілітації знову рветься в бій. А свій кулінарний талант іноді застосовує на позиціях.

“У себе на позиції. Захотілося їсти суп”, – прокоментував Бельгієць відео, де майстерно шинкує цибулю під невгамовний звук куль.

При цьому застосовує головний “інгредієнт” витримки і бойового настрою – визнати свій страх і побороти його.

Источник: 056.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *