Вкрадений марш сталіна: як росіяни крали українську музику та композиторів

росіяни своїми діями щодо України вже показали усьому світу, що в них немає людяності. Окрім цього вони були культурними злодіями вже давно і полюбляють не тільки переписувати історію, а ще красти найдорожче. Улюблений марш Сталіна «Священна війна». Цей неофіційний гімн совєтів довгі роки ричав щоранку із всесоюзних брехунців. Основна і текстова частина, і якщо ми говоримо про мелодію, то мелодія на 90% – це є мелодія української пісні, яка виникла ще в період Першоїсвітової війни, в такому стрілецько-УНРівському середовищі.

Про це повідомляє редакція. 

Її зафіксовали вперше в спогадах Юрка Степового – це учасник національно-визвольних змагань того часу, який у Мюнхені в 1947 році опублікував ці спогади під назвою «У херсонських степах» і там подається опис і текст «Повстань, повстань народе мій». Тобто до створення пісні радянський композитор Александров і поет Лебедєв-Кумач мали якнайменший стосунок.

Під впливом цієї української стрілецько-УНРівської пісні такий німецького походження вчитель з Чернігівщини Олександр Боде написав пісню «Вставай страна огромная с немецкой силой темною, с тевтонскою ордой», зрозуміло, фашистської тоді ще не було. Він надіслав цю пісню Алексанрову, почути якісь рекомендації, чи вона добра, як пояснив Гарасим.

Однак так сталося, що до 1941 року автор не дожив. Він помер в 1939 році. Звісно, слова підчесали під комуністичну боротьбу з клятими фашистами і пустили в народ. Етнопсихологи прирівнюють український текст і російський, кажуть, є велика різниця в ментальності.

Так і вийшло, що у 1941 році вийшла ніби за два дні отакі талановиті радянські митці створили чарівну пісню. от 

В українському тексті звертання до народу, тобто до дієвої сили: «повстань, повстань, народе мій». В російському: «вставай страна громная» – до території. Оце постійне звернення до території – це нехтування, антигуманізм – характерний московській ментальності він і тут присутній. Пригадаймо «широка страна моя огромная» і так далі. Все зводиться до території і до її розширення.